Музей присвячений збірнику “Кобзар” Тараса Григоровича Шевченко. Він розташований в будинку братів Цибульських. В ньому зберігається чимало раритетних видань цієї книги. Ще музей називають чи не єдиним у світі музеєм однієї книги, пише cherkasy-future.com.ua.
Вперше музей “Кобзаря” відкрили в травні 1989 року. Будинок Цибульських був вибраний не випадково. Він вже був меморіальним, оскільки Шевченко в липні 1859 року трохи пожив в сім’ї Цибульських.
На будинку є меморіальна дошка, яка підтверджує цей факт. Музей показує історію видання творів Шевченка, його ілюстрованих віршів. Також в музеї є переклади на різні мови збірника “Кобзар”.
Коли вперше видали “Кобзар”?
Перше видання відбулось в Петербурзі в 1840 році. Є. Гребінка сприяв цьому. В перший “Кобзар” входили лише 8 перших творів і вірш “Думи мої, думи мої”. Вірш, до речі, був написаний спеціально для збірника. Це свого роду епіграф до творчості Шевченка. Серед творів, які увійшли у видання можна побачити наступні: “Перебендя”, “Катерина”, “Тополя” та інші.
Ще при житті Шевченка всі видання використовували хороший папір, на якому виднівся чіткий шрифт. Особливість першого Кобзаря в тім, що офорт на початку книги був виконаний по малюнку В. Штернберга. У світі є лише декілька екземплярів перших видань “Кобзаря”. Один з них знаходиться саме в музеї Черкас.
В музеї збереглось ще одне прижиттєве видання “Кобзаря”. Воно було видане в 1860 році. Платон Симиренко надав свої кошти для цього видання. З Шевченком він познайомився під час своєї подорожі по Україні в 1859 році.
Симиренко був відомим цукровиробником і меценатом. Для видання він виділив 1100 рублів. В це видання увійшло 17 творів і портрет Шевченка.
Крім книг в музеї є також інші твори поета і шевченківські листівки, значки, медалі, плакати.
Цікавий факт ще й в тому, що після відкриття музею в Черкасах й досі директором є праправнучка Т.Г. Шевченка Ольга Шарапа.
Довідка. Тарас Григорович Шевченко народився в селі Моринці Київської губернії Російської імперії (зараз Черкаська область, Україна). Шевченко не тільки поет і прозаїк, він ще й мислитель, живописець, графік і етнограф. Тарас Григорович був активним громадським діячем.
Його твори стали основою сучасної української літератури і в багатьох моментах літературної української мови. Він був членом Кирило-Мефодіївського братства.
