Черкаси мають довготривалу та доволі цікаву історію свого становлення та розвитку. Як і всі інші великі в усіх сенсах слова міста України, Черкаси можуть похизуватися своєю унікальною та дивовижною архітектурою. У даній статті ви дізнаєтеся про найстарішу будівлю рідного міста, а саме – про будинок Цибульських. Спробуємо охопити історичний аспект, у якому існував будинок Цибульських, зачепило сьогодення, а також додамо пару-трійку цікавих фактів, аби вам не було нудно.
Маємо надію, ви знайдете щось цікаве в нашому матеріалі і зможете по-новому відкрити для себе історію найкращого міста на Землі. Тепер бажаємо вам приємного читання на сайті cherkasy-future.
Будинок Цибульських: загальна характеристика
Будинок Цибульських (або палац Цибульських) – видатна та найстаріша пам’ятка архітектури в місті Черкаси. Палац був побудований двома братами Цибульськими у період із 50-х по 90-ті роки ХІХ сторіччя. Місцезнаходження будинку: вул. Хрещатик, 217, на перехресті з вул. Байди Вишневецького.
Будинок було зведено в неокласичному стилі з використанням великої кількості ресурсів. Попри те, що візуальна частина роботи виконана просто бездоганно, архітектор палацу залишився невідомим. Також особливість будинку Цибульських для Черкас полягає в тому, що палац був одною з перших висотних будівель міста.
Також будинок відомий тим, що в кінці 1850-х років тут перебував сам Тарас Григорович Шевченко. За цей час він сильно потоваришував із братами Цибульськими, а більш детально про історію їхньої дружби ви дізнаєтеся трохи згодом.
У зв’язку з цим на місті палацу був створений музей Кобзаря, який вважається єдиним на планеті Земля музеєм, який присвячений лише одній книзі.
Незважаючи на таку багату історію, про будинок Цибульських черкащани майже нічого не знають. І, як ви вже помітили, сьогодні ми намагаємося виправити цю ситуацію:)
Історія будинку Цибульських
На фото: герб роду Цибульських
Для початку необхідно з’ясувати, хто ж такі ці брати Цибульські взагалі. Рід Цибульських – це український та російський рід православних селян, що сягає періоду Козаччини. Під час доби Козаччини основними носіями цього прізвища були реєстрові козаки та російське дворянство. У часи, коли на теренах України панував Радянський Союз, носіїв прізвища Цибульських було також чимало.
Що стосується саме наших братів (Юхима та Андрія Цибульських), то вони були одними з наймогутніших та найбагатших купців міста Черкаси. Вони володіли великою кількістю торговельних зв’язків, а також регулярно займалися меценатством.
Тепер про будинок. У 1952 році Цибульські завершили перший етап будівництва свого палацу: будівля мала два поверхи та була виконана переважно з дерева. Так будинок існував майже 40 років, поки в 1890-х роках палац не вирішили реконструювати. Його зробили повністю кам’яним, а також додали третій поверх. Це дозволило будинку отримати статус найвищої будівлі в місті, який було втрачено тільки після Лютневої революції 1917, коли до влади прийшли більшовики.
У дореволюційний період на першому поверсі будинку розміщувалися чисельні крамниці, а також зброярня. На другому на третьому поверхах – Петербузський банк. За часів СРСР особливо нічого не змінилося: на першому поверсі знаходився магазин, а на другому розташовувався місцевий банк.
Як будинок Цибульських пов’язаний із Т. Г. Шевченком 
Як ми вже зазначали, брати Цибульські роками дружили з Шевченком, однак по-справжньому роковим моментом став 1959 рік. Тоді Кобзаря заарештовують і силою відправляють у Черкаси, а якщо бути більш точним – у квартиру В. Табачникова, де за поетом цілодобово проводився нагляд з боку царської поліції. Хоч поета і не було зачинено у в’язниці, коли про обставини, в яких опинився Кобзар, дізналися Цибульські, вони захотіли якомога швидше забрати Шевченка до свого будинку. І їм це вдалося! Щоправда, довелося заплатити 500 рублів, а також віддати власний золотий годинник, однак воно було того варте.
У будинку Цибульських на Шевченка ніхто не давив і він зміг записати декілька народних пісень, наприклад, «Чи бачиш ти, дядьку». У домі Цибульських поет прожив 4 дні.
Як будинок Цибульських став музеєм «Кобзаря» Т. Г. Шевченка 
У 1989 році Черкаси святкували одразу два свята, які пов’язані з митцем: 130 річницю з моменту, коли Шевченко приїхав до Черкас, а також 175 річницю із дня народження Кобзаря. У зв’язку з цим, ще в 1988 році, було прийнято рішення створити на місці будинку Цибульських повноцінний музей, який був би присвячений життю та творчості геніального поета. Ініціатором такої ідеї стала Ольга Михайлівна Шарапа, що є прапраправнучкою Кобзаря по братові Микиті. Процес побудови музею “Кобзаря” підтримувався Черкаським обласним краєзнавчим музеєм, до складу якого шевченківський музей належить і зараз.
Усього за рік роботи були завершені – у 1989 р. музей «Кобзаря» Т. Г. Шевченка прийняв перших відвідувачів. Головною гордістю музею є одне з десяти перших видань “Кобзаря” (1840 р., м. Санкт-Петербург), яке розміщене в самому центрі музею. Також у будівлі наявні оригінальні листи, вірші, картини та інші речі, які колись належали Шевченку. Кожного року музей «Кобзаря» Т. Г. Шевченка приймає близько 50-ти тисяч відвідувачів, які, судячи з відгуків, завжди залишаються задоволеними відвідуванням будинку Цибульських. Зокрема, цьому сприяє масштабна реконструкція будівлі, яка була проведена у кінці 80-х років 20 сторіччя.
Варто зазначити, що музей “Кобзаря” проводить активну політику із влаштування різноманітних виставок та видавництва літератури та іншої атрибутики, що пов’язана з українським поетом: збірки віршів, листівки, плакати, блокноти і тд.
Так, із 2008 року в музеї щорічно проводиться виставка «Черкаські художники у вінок шани Кобзареві». Митці з усіх куточків Черкащини демонструють власні роботи, присвячені Т. Г. Шевченку, деякі з яких передаються у власність музею.
Резюмуючи, варто сказати, що будинок Цибульських – не тільки найстаріша будівля міста Черкаси, а ще й культурно-історичний осередок нашого краю.
