Минуле сторіччя було вкрай насиченим на події, які безпосередньо торкалися не лише міста Черкаси, а й усієї області. Більше ста років тому наш край охопили численні страйки, бунти, революція та інші прояви невдоволення містян діючою владою. Початок XX століття – це, можна сказати, поворотний момент в історії Черкащини, адже тоді сюжетна лінія могла повернути в будь-якому напрямку.
Сьогодні спробуємо розібратися з найважливішими процесами, в яких перебували наше місто й область на початку чи не найважливішого в історії України XX століття. Приємного читання на сайті cherkasy-future.
Черкащина наприкінці ХІХ сторіччя
Незважаючи на те, що сьогодні йтиметься про початок XX століття, обійти стороною кінець ХІХ навряд чи вийде. Справа в тому, що ті події, які трапилися на Черкащині в перші роки XX сторіччя є прямим наслідком процесів, які били запущені ще в кінці сторіччя минулого.
Так, у кінці ХІХ на підприємствах Черкаської області налічувалась велика кількість представників прошарку пролетаріату, якому конче не подобались умови праці, що надавалися за часів Російської імперії. У зв’язку з цим серед мас почали зростати революційні ідеї. Така тенденція вилилась у те, що у 80-х роках XІX сторіччя на двох великих цукроварнях України – Цибулівській (1880 рік) та Черкаській (1887 р.) – почалися наймасштабніші страйки робітників.
Такі протести, безумовно, мали ідеологічне та політичне підґрунтя. Приблизно із 70-х років XIX ст. на Черкащині почала розповсюджуватись, як вірус, комуністична теорія побудови держави. У нашому краї за популяризацію комунізму к. Маркса та Ф. Енгельса “відповідав” провідний учений, громадський та політичний діяч С. А. Подолинський (1850—1891).
Засновуючись на положеннях, що були зазначені в “Капіталі” Маркса, Подолинський видає власні книги, що були присвячені поганому становищу українських селян, зростанню пролетаріату, утвердженню жорсткої експлуатації селян на території Російській імперії і тд. Головними працями С. А. Подолинського можна вважати «Ремесла і фабрики на Україні» (1880) та «Про багатство та бідність» (1876).
Усі ці ідеї – про світле соціалістичне майбутнє, про “землю – селянам, а заводи – робітникам” і таке інше – надихали десятки тисяч черкащан, які працювали в нелюдських умовах, на страйки та революції. Доказом таких настроїв може слугувати факт, що в 1897 році серед пролетаріату м. Умань поширювалися листівки «Союзу боротьби за визволення робітничого класу». Самі розумієте, про що в них йшлося.
Черкащина на межі століть
Робітничий рух активно розвивався і протягом 1901 – 1904 рр. на території як самих Черкас, так і області загалом, відбулося чимало виступів та страйків. Робітники та селяни вимагали від діючої імперської влади підвищення заробітної плати та зменшення кількості робочих годин. Так, із приблизно 60 виступів на Черкащині найбільш масштабними були страйки працівників на Черкаському рафінадному та Смілянському цукровому заводах (жовтень—грудень 1901 р.), на тютюновій фабриці Зарицького в Черкасах (травень 1902 р.), а також на Олександрівській цукроварні в Чигиринському повіті (1903 р.).
Чим більше було таких виступів, тим частіше протестувальники висловлювали не лише економічні вимоги, а й політичні. Зокрема, у місті Умань низка друкарів вирішили підпільно відсвяткувати Перше Травня – міжнародне свято всіх трудящих.
Дореволюційна Черкащина
Ближче до лютневих подій 1917 року активізувалась діяльність черкаських більшовиків, які намагалися налагодити зв’язки з робітниками та селянами Черкащини. Головним закликлом більшовиків був, звичайно, заклик встати на боротьбу з експлуататорами та царською владою. Як ви вже зрозуміли, на Черкащині одним із головних осередків революційних ідей було м. Умань. Саме там у квітні 1908 року Уманська організація РСДРП закликала місцевих робітників об’єднатися задля боротьби з Урядом Миколи 2. Також частими були візити більшовиків до черкаського міста Сміла, де місцевим робітникам на підприємствах видавали незаконну, підпільну літературу на комуністичну тематику.
У період з 1907 по 1910 рр. у рамках сучасної Черкаської області відбулося 8 великих економічних повстань з боку робітників. Так, у 1907 році бунтували працівники цвяхового й лісопильного заводів міста Черкас, а у травні 1910 – страйкували робітники Черкаської тютюнової фабрики.
Лютнева революція та Черкащина: 1917 – 1920 роки
Важкими для Черкащини і, загалом, для України були 1917-1920-ті роки. Річ у тому, що в цей період у боротьбі за українське майбутнє зіткнулися два світи: демократичний і тоталітарний. Незважаючи на те, що в 1917 році на теренах нашої держави відбулась Українська революція, в подальшому відбувалося поступове заміщення радянською владою Української Центральної Ради. На той момент УЦР працювала над відновленням Української державності, що аж ніяк не влаштовувало більшовиків. На жаль, у цій вирішальній битві перемогли носії саме червоного прапору, а українці знову були позбавлені власної держави майже на 70 років.
Черкащина ж гідно трималась на тлі цих подій, одначе не вщухало і громадянське протистояння, а силові методи боротьби між сторонами все більше наростали.
Незважаючи на потужний опір широких мас населення України перед комуністами, протистояння перших вдалось придушити тоталітарному режиму. Ці події привели до неймовірно великих людських втрат та нанесли величезних збитків господарству Черкащини. Проте не варто забувати, що навіть отримавши поразку, ще одне покоління українців поклало зерно в початок розбудови української державності, у її національну свідомість і пам’ять.
Підсумовуючи, можна сказати, що початок XX століття на теренах сучасної Черкащини був насичений на події, які мали визначальний характер у нашій історії.
Ми дуже раді, що ви дочитали цю статтю до кінця. Маємо надію, ви змогли дізнатися про історію рідного краю щось нове! Не забудьте розповісти про статтю оточуючим – ми це цінуємо.
