В цій статті ми розглянемо одну з найцікавіших історичних споруд, що була збудована за часів гетьманства і несе в собі величезний символічний зв’язок з козацтвом, його заслугами та, навіть архітектурними знаннями того часу. Місце знаходження – Чигирин, що на той час був осередком козацтва. Більше на cherkasy-future.com.ua.
Отже, мова піде про Замкову гору, або ж Золоту, або ж Богданову (варіантів безліч, адже гора в давні часи несла в собі дуже багато різноманітних функцій).
Також ми поговоримо про прилеглі замковій горі місця, адже всі вони складаються в одну величезну екосистему старого міста.
Історія Замкової гори
1958-р за ініціативи польського короля Сигізмунда ІІІ в центрі міста Чигирин було збудовано замок і місто. Старостою міста був Вишневецький.
Шлях, на якому розміщувався замок, називали “чорним” через ворожі набіги татар. Склони гори є дуже крутими, а види з неї дуже відкритими, тому це місце стало стратегічним укріпленням на захист тогочасної Польщі від набігів. Очевидно, що саме тому Польща і надала Магдебурзьке право місту, а також власний герб.
Замок був дерев’яним на початку його існування, з трьома рядами стін та глибокими ровами, що були наповнені водою. Стояв він над річкою Тясмин, що погіршило просування ворожих татар.
Згодом замок стає резиденцією гетьмана Богдана Хмельницького. Він був настільки міцним, що вся Європа заздрила його надійності та неприступності (частково через те, що Європа менше стикалася з ворожими набігами і жила майже цивільним життям). В цей час замок стає кам’яним, укріплюється бастіонами.
На жаль, всі споруди описані зверху не дожили до нашого часу, адже в якийсь момент роль Чигирина занепадає, починається Доба Руїни. Історично відомо про роздробленість козацтва на той час, гетьман Дорошенко щосили відбивався від Московського та Польського гніту, також від вічно насідаючих турків, внутрішня політика також була на шляху до роздробленості. Загалом, через деякий час залишки захопили турки, але це трапилося тільки після довгого героїчного спротиву козаків, які перед штурмом турків зруйнували більшу частину замку. Після цього випадку лишилось декілька історичних записів з описом замку та тодішньої облоги.
Найцінніша пам’ятка Замкової гори
Найголовніша пам’ятка Замкової гори – бастіон Петра Дорошенка. Єдиний фрагмент замку, який пережив національно-визвольну боротьбу та повну руйнацію фортеці. Збудований в 17 столітті. Фортифікаційна споруда – одна з головних бастіонів в замку, який був опорним пунктом для козаків під час облоги 1677-1678 років. Його важливість важко переоцінити для тогочасних містян, адже під час облоги сили рівнялися як 15 до 220 тисяч на користь турків і, на превелике здивування таке співвідношення було дійсно терпимим для тих, хто опинився в бастіоні. Тим не менш, довго так продовжуватись не могло, адже ресурси і сили покидали козаків і зруйновану фортецю (тобто її залишки) довелося здати.
Згодом, вже після реставрації бастіону було знайдено і давні поховання. Дослідники припускають, що це герої, на честь яких встановили Камінний Хрест.
Зараз з бастіону, з бійниць, простягаються дивовижні пейзажі, видно абсолютно все.
Замкова гора зараз
На честь описаних в минулому пункті подій було збудовано Камінний Хрест, присвячений захисникам міста.
Також у 1968 році було встановлено пам’ятник Богдану Хмельницькому, після чого гору почали звати ще й Богдановою. Пам’ятник височіє на вершині гори і сягає висоти 18 метрів. З вершини видно все місто, а також прекрасну річку Тясмин, що півколом простягається навколо гори.
Наприкінці століття, в 90-х роках проводились розкопки і виявили дивовижну знахідку – бастіон Петра Дорошенка. Було проведено легку реконструкцію цієї частини замку і тепер гора має в собі ще одну дуже важливу історичну пам’ятку – могутню фортифікаційну споруду, яка пережила поляк, московитів, турків і тепер символізує нескореність українського духу.
Гора входить до цілого комплексу пам’яток козацтва з історико-культурним значенням. Називається цей комплекс національно-культурним заповідником “Чигирин”, який з кожним роком розвивається та приймає безліч туристів та поціновувачів історії Українського козацтва.
Також до гори прокладені кам’яні сходи, які ведуть до місця, в якому знаходилася фортеця, а також до парку. На шляху сходами можна зустріти ще безліч цікавих речей, наприклад: пам’ятний знак “кобзар”. Про це можна прочитати в наступному пункті більш детально, аби охопити історичний масштаб всього, що відбувалося сторіччями на цій горі.
Детальніше про цікаві історичні місця, прилеглі до Замкової гори
100-річні кам’яні сходи, що прокладені до вершини Богданової гори (в даному випадку принципово варто написати Богданової, адже сходи ведуть прямо до пам’ятника гетьмана). Складаються цей шлях з 240 кам’яних сходинок, які були прокладені в далекому 1912 році. Як було вже сказано, ведуть вони до пам’ятника, який було збудовано в кінці 60-х років. Мало хто знає, що пам’ятник було збудовано за ініціативи радянського керівництва і деякі фрагменти скульптурної композиції є пропагандистськими, такі як: козак вітається з російським боярином. Такі фрагменти було вилучено.
Щодо Камінного Хреста, який поставили на честь захисників варто сказати те, що збудовано його було в той час, як і раніше згадані сходи. Події, які пам’ятник описує відбулись в 1597 та 1678 роках, детальніше можна почитати на представлених табличках з написами на Камінному Хресті.
Варто розповісти більше про пам’ятні знаки, присвячені Тарасу Григоровичу Шевченку. Їх двоє. Зустрічаються знаки дорогою до вершини гори, тими самими сходами. 1843-1845 роки – Шевченко відвідав Чигирин і на честь цього було збудовано знак у вигляді портрета діяча. Другий знак розміщений трохи далі – кобзар з кобзою.
Також існує легенда, в якій добре описано пояснення чому гора має ще одну назву – Золота. Одного разу, під час чергової облоги, в фортеці закінчилась вода. Худоба почала помирати, а люди ставали зовсім слабкими. І ось, манна небесна, з-під землі пробилось потужне джерело, яке вийшло через таємні тунелі з річки Тясмин. Подейкують, Богдан Хмельницький знав про ці тунелі і дуже часто водив своїх коней туди на водопій. Ось чому, гора – Золота.
Є ще одна версія, але менш вірогідна. За переказом, під руїнами фортеці захоронено скарби, що належали гетьману. Тому гора і Золота, бо в буквальному сенсі десь заховане золото. Тим не менш було проведено дуже багато розкопок, які не були успішними (мається на увазі пошук скарбів).
Отже, наскільки ви вже зрозуміли, Чигирин – головне місто, столиця козацтва. І де як не тут, можна цілком зануритись в середньовічний колорит, побачити з вершини Золотої гори те, що бачили наші пращури, побачити з бійниць бастіону те, за що так сумлінно і до останнього поту боролись Богдан Хмельницький, Петро Дорошенко та інші гетьмани минулого, а також і майбутнього, адже боротьба триває і зараз.
Знаходячись на горі дійсно відчуваєш себе так, ніби це не просто історичне місце, ти відчуваєш його святість. Атож, на цій землі загинули люди, завдяки яким Україна зараз існує. Не будь цього місця, хто знає, в складі якої країни знаходилася б наша земля.
95% туристів залишились задоволеними поїздкою сюди, що не дивує. Гадаємо, що 5% з них просто не знайшли те приховане джерело, що напоїло давнє місто в ті часи…