Як місто Черкаси існують більше 700 років. Це цей довготривалий період місто встигло пережити багато потрясінь та суттєво змінитися. Однак незважаючи на те, що Черкаси в якості міста пережили близько 7 віків, люди на території нашого краю проживали ще задовго до 13 сторіччя (утворення Черкас). І, звичайно, всі ці люди не могли не залишити відповідного сліду на черкаських землях.
Головним доказом того, що на місці сучасних Черкас сотні та навіть тисячі років тому існувало безліч поселень є численні археологічні розкопки, результатом яких були відповідні знахідки. У даній статті розберемо найбільш видатні артефакти, знайдені на території міста Черкаси. Приємного читання на сайті cherkasy-future.
Артефакти за часів Кам’яної доби (XX-V тис. до н. е.) 
Відомо, що заселення Черкас почалося ще за часів палеоліту (давнього кам’яного віку). Доказом такої тези можуть слугувати такі знайдені артефакти, як величезна кістка тварини та кам’яне знаряддя праці, яким користувалися наші предки. Припускається, що кістка належить представнику льодовикового періоду (мамонту, носорогу або бізону). А що стосується знаряддя праці, то це була така собі скребачка із кварцу. Саме такий матеріал часто застосовували наші пращури за часів Кам’яної доби задля виготовлення якихось інструментів.
Також у 50 км від Черкас представники пізнього палеоліту залишили після себе відому як в Україні, так і у світі Межирічську стоянку. Судячи з усього, 15 тисяч років тому наші пращури були активними мисливцями на мамонтів. Ці люди жили, по суті, в шалашах, каркасом яких виступали кістки мамонтів, а на них була нанизана мамонтська шкіра. Знаряддя праці та мисливства тоді виготовляли або з каменю, або з кісток різних тварин, зокрема – мамонтів. Це підтверджують археологічні розкопки.
Зокрема, у мікрорайоні Дахнівка було знайдено мезалітичний кремень Дніпровець (відповідно до дитячого табору, біля якого розкопали знахідку). Припускається, що на місці Дахнівки існувала стоянка за часів мезоліту (середнього кам’яного віку).
Знахідки мідно-кам’яної доби (IV тис. до н. е.) 
Мідно-кам’яний вік (енеоліт) для археологів відкритий набагато більше, ніж палеоліт. Річ у тому, що мідно-кам’яна доба характеризується великою кількістю культур, що декілька тисяч років тому населяли Україну. Так, найбільш відомою культурою енеоліту є Трипільська культура. ЇЇ осередки більшою мірою можна знати на території сучасної Черкаської області, що знаходиться на правому березі Дніпра (як і Черкаси). Доказом існування трипільців на наших землях є численні знахідки: знаряддя праці, якими користувалися трипільські землероби та скотарі, величезні поселення, керамічний посуд з відповідним орнаментом, а також найперші вироби з міді.
Однак саме для міста Черкаси більш рідною є пивихинська культура. Це також культура доби енеоліту, представниками якої на наших теренах були виключно скотарі. Це пояснюється тим, що зародилася пивихинська культура аж на горі Пивиха, що біля м. Кременчук. А до міста Черкаси представники культури дібралися через те, що частина з них вигулювала скот і, фактично, була кочовиками.
Артефакти, що служать підтвердженням наявності в Черкасах пивихинської культури, були знайдені в мікрорайоні Соснівка на городищі Василиця. Найчастіше знахідками гори Василиця є ліпний керамічний посуд коричневого або чорного кольорів. Також на посуді наявна велика кількість орнаментів.
Бронзова доба (ІІІ-ІІ тис. до н. е.)
Для Черкас бронзовий вік характеризувався активною діяльністю ямної культури. “Ямна” – тому що представники культури, в силу своїх релігійних уявлень, створювали численні поховальні кургани. На початку 20 сторіччя на території сучасного міста Черкаси було відомо лише про 15 курганів ямної культури. Переважно вони знаходилися в самих Черкасах, Дахнівці, Змагайлівки та Червоній (на той момент – Царській) Слободі. Зокрема, на дореволюційних картах можна побачити зображення курганів у мікрорайоні Вокзальний, на Хімселищі (3 кургани), на Сєдова та Зеленій (2 штуки), а також в районі Азоту (3 одиниці). На жаль, жоден із зазначених курганів до наших часів не зберігся.
Зараз вважається, що числені кургани розміщуються на полях поблизу Черкас, Червоної Слободи, Лесьок, Вергунів, Нечаївки і тд. Там було знайдено понад 55 курганів.
Якщо говорити про зовнішній вигляд насипів, то за тисячі років вони перетерпіли деяких змін через те, що були розорані. Зараз висота поховань коливається в межах 0,2 – 1,5 м, а діметр – 15-30 м, хоча раніше кургани були вищими та меншими за діаметром. Як правило, в одному такому похованні містилось від одного до восьми тіл померлих. Поховання поділялися на основне (у центрі) та додаткові (на вході).
Знахідки залізної доби (І тис. до н. е. – V ст. н. е.)
Насамперед залізний період на теренах міста Черкас передбачає проживання представників ранньоскіфської культури. Так, на місці сучасної Дахнівки археологи змогли знайти докази присутності тут культури скіфів. Основними артефактами, що були знайдені, виступали уламки кухонного та столового посуду. Загалом керамічний комплекс ранньозалізного віку поселення Дахнівка дозволяє зарахувати поселення до жаботинського періоду ранньоскіфського часу, датованого 2-ю пол. VII – 1-ю пол. VI ст. до. н. е.
Зокрема, часами Скіфії, найвірогідніше, датовано предмети озброєння із заліза, що були випадково виявлені в 1922 р. на Пречистенському цвинтарі (район суч. ринку «Седова»).
Кінець доби раннього заліза – період Латену – у Середній Наддніпрянщині репрезентують пам’ятки зарубинецької культури (ІІІ ст. до н. е. – II ст. н. е.). На території Черкас було знайдено чотири городища та шість поселень, розташовані вздовж високого берега на відрізку 7,5 км. Зарубинецькі пам’ятки Черкас містяться на південній межі поширення культури – у зоні проникнення сарматських племен.
Маємо надію, стаття виявилася для вас цікавою. Дякуємо за увагу!
