Черкаський планетарій був створений у минулому столітті як науково-просвітницький заклад, який пропонував відвідувачам різних вікових категорій повнокупольні програми і лекції з астрономії і космонавтики. Кожний черкащанин хоча б раз у своєму житті побував у планетарії, побачив на власні очі те прекрасне зоряне небо у збільшеному вигляді, зазирнувши у таємний світ космічного простору. Більше на cherkasy-future.com.ua.
Історія будинку, в якому знаходиться черкаський планетарій
Будинку, в якому розташований черкаський планетарій, майже 150 років. Збудував його місцевий заможний черкащанин Федір Лисак наприкінці 1870 року. Займався він будівельним бізнесом, тобто зводив такі прекрасні будинки, як цей, потім продавав їх або здавав в оренду. До речі, цей маєток був зведений саме для таких цілей. Але чомусь довгих вісім років підприємець не міг його ані здати, ані продати. Кажуть, що ціна була захмарною. Але воно того вартувало, адже споруда була дуже якісно збудована, красива ззовні і всередині, нагадувала справжній палац.
Купив цей витвір мистецтва австріяк Карл Швайгук. Черкащани між собою називали цей маєток «будинком Швайгука» аж до самої Революції. Будинок був дуже просторим, тому новий власник вирішив теж підзаробити і частину приміщень здав у оренду. Спочатку кімнати орендувала міська прогімназія, потім міська чоловіча гімназія, пізніше – Черкаська міська дума.
В середині 1890-х років центральну частину будівлі орендувало міське Громадське зібрання, а в серпні 1898 року ліве крило зайняла міська бібліотека з рекордним на той час зібранням книг у кількості 300 одиниць, праве крило будинку було оснащене всім необхідним для картярських ігор. Так, декілька років поспіль дім Лисака – Швайгука був найбільшим міським клубом дозвілля, а потім туди знову повернулися гімназисти. З 1925 року декілька кімнат займала приватна лікарня, а все інше відійшло під класи Першої трудової школи. У 1930-х роках у споруді розміщувалися навчальні корпуси будівельного технікуму, ще частина кімнат відійшла під класи трудового навчання декількох міських шкіл. У роки війни тут розміщувався банк, а поруч з центральним входом почав свою діяльність Будинок політосвіти.
До середини 1955 року маєток мав цегляний паркан із красивими кованими елементами, який прикрашали барельєфи у формі ваз із квітами і фруктами, але з часом всю цю красу демонтували за нез’ясованих причин. Перепланування будинку здійснювалося протягом десяти років, після тривалої реконструкції він перейшов у власність організації «Знання».
Будівництво планетарію у Черкасах
Товариство «Знання» – просвітницька організація часів СРСР, яка виникла у повоєнні роки, основним видом діяльності якої було розповсюдження політичних і наукових знань. Саме директор організації «Знання», Віктор Спорик, започаткував створення у Черкасах планетарію. У його планах була детальна розробка унікального освітнього проєкту з космічних артефактів. За допомогою проєктору мав на меті створити справжнє зоряне небо з імітацією космічних явищ. Таким чином, привернути увагу суспільства до науки, зробити все необхідне для проведення екскурсій. Він був дуже відповідальною людиною, тому завзято зайнявся цим питанням. Цілий рік Віктор Спорик їздив по всій країні у пошуку приладу під назвою «Планетарій». Побував у планетаріях Києва, Одеси, Харкова, Дніпропетровська. Величезними зусиллями йому вдалося знайти дефіцитну модель омріяного проєктора 1958 року випуску, який виготовляла всесвітньовідома фірма «Цейс».
На початку літа почалося грандіозне будівництво черкаського планетарію. Спочатку викопали дуже глибокий котлован. Це зробили для того, щоб методом заглиблення глядацької зали, можливо було підняти сам намет у вигляді зоряного неба на цілих десять метрів. Будівництво планетарію вимогливо контролювали експерти космічної науки. Першим до Черкас прибув лектор Київського планетарію, який консультував реалізацію космічних мандрівок, потім були спеціалісти з Харкова і Львова. Першою директоркою зоряної будівлі стала Світлана Турська. Керівництво планетарію завзято інформувало працівників як слід обходитися із приладами, як краще упорядкувати лекційні теми та скласти розпис, за яким будуть приймати відвідувачів.
Початок функціонування черкаського планетарію
Восени 1962 року відбулося урочисте відкриття закладу. У фоє планетарію стояв величезний місячний глобус, а коло нього – макет з відтворенням рельєфу поверхні планети, на стінах – картини з зображенням космонавтів, плакати з поясненнями механізму гравітації, інфографіка вивчення астрономії та дослідження космосу.
Серцем планетарію була зоряна кімната. Зала, яка запрошувала дітей на перегляд, була круглої конфігурації, посередині неї стояв проєктор, стеля теж була округлої форми, наче половина великого м’яча. В тому місті, де вона плавно переходила у стіни – по колу намальовані будиночки чорного кольору. Поруч з дверима – трибуна, з якої лектор вів свою розповідь. Після того, як діти займали свої місця, починалося справжнє дійство. Посередині зоряної кімнати стояв той самий апарат «Планетарій», який демонстрував зірки і небесні явища. Цей оптичний прилад схожий на такий собі супутник з кулями. Коли в них засвічувались лампи, зображення падали на купол, утворюючи зоряне небо.
У Всесвіті всі процеси відбуваються дуже повільно, в режимі реального часу ми не помічаємо наскільки це динамічний і яскравий світ. За допомогою проєктора діти отримали можливість це побачити. Всесвіт під кутом 360 градусів – ось що змінює відчуття реальності у глядача. У черкаському планетарії демонструвалися пізнавальні фільми про Сонячну систему, відвідувачі отримали змогу поспостерігати за планетами, роздивитися шлях яскравих комет, стати трохи ближчими до такого далекого, неосяжного Всесвіту. За весь час існування планетарій відвідали більше пів мільйона людей з усього Союзу.
Занепад черкаського планетарію
Після розпаду Союзу поступово почалося зниження рівня розвитку багатьох сфер життя. Зачепило це і черкаський планетарій. Фінансування від держави було мізерним, заробітну плату виплачували з затримками, почалося масове скорочення співробітників. Були й такі працівники, що звільнялися за власним бажанням, у пошуках кращої долі.
Почалося зовсім інше життя. Щоб якось вижити, керівництво планетарію почало здавати в оренду приміщення. Орендували його ворожки, хіроманти, астрологи, коротко кажучи, хто хотів, той і знімав – аби платили. В кімнатах планетарію проходили виставки, релігійні зібрання, був навіть магазин з продажу унітазів і невеликий шинок, хоча проіснував він недовго. Після таких орендарів будівля потребувала капітального ремонту. Потрібно було підлатати дах, відновити водовідведення.
У 2000-ні роки черкаський планетарій майже перестав приймати відвідувачів. Місцева влада виставила його на продаж і цю будівлю купила будівельна компанія, яка мала намір провести капітальний ремонт. Пройшло майже 20 років, а змін ніяких так і не відбулося.
Дуже прикро, що черкаський планетарій не витримав випробування часом. Але маємо надію, що він поступово відродиться. Для цього потрібно прикласти чимало зусиль. Необхідно провести реконструкцію, замінити всі застарілі комунікації, оновити меблі, збільшити кількість місць для відвідувачів, а найголовніше – купити новий проєктор, за допомогою якого можливо було б транслювати наукові фільми, проводити лекції з астрономії, географії, природознавству. Оснастити зоряну залу новими мультимедійними програмами. Потрібно привернути увагу до планетарію, заохотити нове молоде покоління, адже це надзвичайний просвітницький проєкт, який принесе чимало користі суспільству.
