Перший ефір програми обласного радіо у Черкасах відбувся у 1954 році. Саме ж радіо винайшли ще раніше завдяки невтомній праці вчених, техніків і просто небайдужих послідовників протягом століття. Перші хвилі радіофікації пройшли через райцентр Черкаси у 1934 році. А наступний рік оповіщення покрило межі усього району. На той час, повідомляє cherkasy-future, у районі було 800 радіоточок, 20 відсотків з них перебували у користуванні організацій, а решта були задіяні у домашніх господарствах. Це дуже гарний показник тих років, хоча вважалося що цього все одно не достатньо.
Таке омріяне радіо
Організація радіотрансляцій продовжувалася. Хотілося розвернути радіомережі не тільки по місту, а й по селах району в приватні будинки, у клуби, бібліотеки, колгоспи. В ті часи в самому місті проживало близько 50 тисяч осіб, а це приблизно 2 тисячі приватних домоволодінь та адміністративних споруджень. А так як по закону обласні центри в ті роки повинні були радіофікуватися по максимуму, і кожен обласний центр мав сам наповнювати ефір згідно місцевих подій і новин, черкащани мріяли почути якнайшвидше і голос Черкас. І вони його почули!
Як тільки утворилася Черкаська область, в ефірі містяни почули пам’ятну промову: «Говорять Черкаси!», Черкащина нарешті почула перші випуски новин про події в місті і за його межами. Це був справжній ажіотаж! Першими слухачами були місцеві чиновники у своїх кабінетах. Користувалися вони дуже примітивними приймачами, такими як «ЗЇФ», «СВД», «КІМ», «Піонер». Головуючі дуже вихвалялися ними, адже це були перші дива електорфикації. Авторитет керуючих ще більше піднімався.
Простий люд не міг так просто отримати таке бажане радіо. Для цього апарат повинно було зареєструвати на вузлі зв язку та ще й в міліції. Перед тим, як надати дозвіл на користування , зв’язківець виставляв потрібні радіочастоти, а місцева міліція уважно слідкувала за щасливими власниками репродуктора. І насаджували цю вимогу у вигляді обов’язкового взяття на облік радіоприймачів, а потім і телевізорів, не тільки в часи сталінізму, а й до початку 1970-х років. Громадяни сплачували щомісячний платіж за експлуатацію пристрою.
Перші хвилі радіофікації Черкаського краю
Першими проводили радіо по вулицям і провулкам міста, а потім вийшли і за межі міста. Оснастили новим приладдям 15 райцентрів, збудвали до десяти радіовузлів по селам. Справа з радіофікації була дуже важлива. Кожний район повинен був вкластися в річний план по встановленню радіовузлів, радіоточок в домогосподарствах місцевих жителів. В середньому встановлювали по 1800 радіоточок при плані 1500.
Це збільшувало потужність районного радіовузла, з’явилася можливість обладнати радіоточками віддалені куточки сіл і хуторів. В кожному селі і хуторі встановлювали гучномовець, що давало змогу вчасно і швидко інформувати населення. Також в Черкасах і по селах встановлювали телевізори, хоча дозволити його собі міг не кожен. Тож сусіди ходили у гості цілими сім’ями один до одного щоб скрасити дозвілля.
Колектив обласного радіо Черкас
Новаторський колектив обласного радіо мав у штаті разом з редактором і дикторами до десяти осіб. Здебільшого це були кореспонденти, котрі форсували по бездоріжжю автобусами, на попутних машинах, або навіть і своїм ходом, долали десятки кілометрів, щоб взяти інтерв’ю і вчасно проінформувати про цікаві події як керівників, так і звичайних домогосподарок.
Роботи було дуже багато, адже в черкаському краї надшвидкими темпами створювалися різноманітні підприємства, магазини, бібліотеки, школи, дитячі садочки, клуби, житлові будинки. Був великий підйом у різних сферах життя. Тому кореспонденти завжди були у потрібному місті в потрібний час. Справлялися з поставленими завданнями на «відмінно».
Згодом чиновники виділили, нарешті, невеличку машину з водієм, щоб за день можна було відвідати не один район, а декілька. Не дивлячись на здобутки у професійному плані, колектив обласного радіо Черкас ще довго тулився в маленьких кімнатах на другому поверсі Черкаської музичної школи, а загалом радіоінформацією займався лише один відділ при обласному управлінні культури.
І тільки наприкінці 60-х років він дослужився до рангу обласної редакції радіомовлення. Отримали і нове приміщення, котрому дали назву «Будинок радіо», зараз це відома усім обласна телерадіокомпанія «Рось», а на початку 2022 року змінилася назва на «Суспільне Черкаси». Обласна редакція радіомовлення має дуже крепкий, дружній колектив, вони завжди допомагають, виручають один одного. Кожен з них має свій стиль проведення радіоефіру, свою родзинку. Працівники ініціативні, творчі, креативні. Колеги, що мають більший досвід з задоволенням роз яснюють молодшим як правильно готувати матеріал, виходити в ефір.
Здобутки невтомної праці черкаських кореспондентів
Черкаські радіожурналісти завзято інформували про надбання і наміри в сільському житті, індустрії, будівництві, піднімали питання буденності у різних сферах. Кожний випуск радіопередачі завжди охоплював декілька районів, бо до слухачів відносилася ціла область.
У ті часи слухачі дуже полюбляли писати листи в редакцію, дзвонили, розповідаючи про якісь негаразди з життя, якісь щасливі моменти, в редакцію надходили пропозиції, прохання. Тому була створена передача «Листи радіослухачів». Люди ділилися один із одним історіями з життя. Комп’ютерів і інтернету в ті часи ще не було, а всім дуже хотілося спілкування. Листів надходило до редакції дуже багато, це вказувало на те , що радіо слухали, була довіра.
У кожному домі та на роботі були радіоприймачі. Всі слухали, обговорювали, ділилися враженнями. Слухачам подобалися диктори місцевого радіо. Зокрема, всі гарно знають і пам ятають Тамару Кулик. Вона працювала старшим редактором радіопрограм з 1960 року. Це була справа всього її життя. Щоб стати диктором, вона з шкільних років навчалася декламувати, виразно читати вірші, навчалася на курсах у самого Левітана. Тому з гордістю її називають «Золотим голосом Черкаського краю».
Популярності дротове радіо не втратить ніколи, тому що наші батьки, дідусі й бабусі з дитинства привили нам до нього любов. Радіоефір несе важливу інформацію з різних сфер життя. Це політика, економіка , культура. Це єдине інформаційне радіо в області, інше має розважальний контент.
З моменту виходу перших передач обласного радіомовлення набагато збільшився час ефіру, зараз радіо лунає, починаючи з 7 годин ранку проміжками по дві години без вихідних. Проходять прямі ефіри з слухачами, на програми завжди приходять цікаві люди, зокрема письменники, актори, працівники адміністрації, лікарі. З ними йдуть обговорення, в студію дзвонять, пишуть небайдужі. Це завжди цікаво і корисно.
Кожний четвер у студію приходять спеціалісти з Пенсійного фонду, щоб у прямому ефірі надати консультації по телефону всім бажаючим. Саме прямі ефіри піднімають рейтинги програм. Радіо потрібно всім. Інколи бувають незручності, коли в негоду рвуться дроти, то можна вийти з положення, налаштувавши частоту 72 МГц і знов слухати обласне радіо. Яким би не був крутим інтернет чи телебачення, радіо завжди буде в тренді. Маємо надію, стаття вам сподобалася і виявилася корисною.
