«Кешбек» та «PPO в смартфоні»: Верховна Рада підтримала нові законопроекти

Верховна Рада прийняла за основу законопроекти «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо детінізації розрахунків в сфері торгівлі і послуг» та «Про внесення змін до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі і послуг». Про це інформують у Міністерстві фінансів України та на сайті cherkasy-future.

Кешбек (cashback, кэшбэк) - це повернення частини коштів від покупок в інтернет-магазинах. Це гроші, які отримує  сервіс від магазинів - партнерів сервісу за рекламу магазину і здійснену покупку.

Норми про «кешбек» передбачають, що споживач, який здійснив покупку на суму понад 100 грн та отримав чек, має можливість перевірити його на автентичність, і якщо виявиться, що розрахунковий документ в електронній формі не переданий контролюючим органам, написати скаргу, на підставі якої може бути призначена перевірка.

Якщо перевірка підтвердить, що продавець порушив порядок проведення розрахункових операцій, його оштрафують, а покупцю повернуть 100% вартості придбаних товарів. На відміну від бонусів і балів, «кешбек» - це живі гроші, які можна заощадити і витратити на свій розсуд, без прив'язки до конкретного магазину.

«Кешбек» за всі покупки у магазинах нараховується на єдиний внутрішній рахунок. За допомогою «кешбеку» легко поповнити мобільний телефон, зробити переказ на електронні гроші або банківську картку.

Кешбек-сайти укладають з магазинами партнерські угоди, за якими магазин виплачує сайту якийсь відсоток від зробленої покупки за залучення нового покупця. Кешбек-сайт в свою чергу повертає частину цих грошей безпосередньо покупцеві. Єдина умова для роботи цієї схеми — це те, що покупець повинен зайти в інтернет-магазин не за прямим посиланням, а через партнерське посилання, яке розміщене на кешбек-сайті.

Для порушників вимог використання РРО суттєво посилюють відповідальність:

  • за невидачу розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, проведення розрахункових операцій на неповну суму вартості проданих товарів – з 1 грн до 150% вартості проданих з порушеннями товарів (робіт, послуг), але не менше 850 грн – за порушення, вчинене вперше, та із 100% до 250% вартості проданих з порушеннями товарів (робіт, послуг), але не менше 1700 грн – за кожне наступне вчинене порушення;
  • від 340 грн до 850 грн за порушення використання розрахункової книжки у визначених випадках або використання з порушенням встановленого порядку КОРО, в тому числі строків їх зберігання;
  • від 170 грн до 850 грн за порушення порядку створення (друкування) контрольної стрічки або виявлення спотворення даних про проведені розрахункової операції, інформація про які міститься на такій контрольній стрічці;
  • від 170 грн до 340 грн за порушення встановленого порядку проведення розрахунків через каси підприємств, установ і організацій, в яких ці операції повинні проводитися з оформленням прибуткових і видаткових касових ордерів та видачею відповідних квитанцій у встановленому порядку, або у разі порушення порядку оформлення розрахункових і звітних документів при здійсненні продажу проїзних і перевізних документів на залізничному (крім приміського) та авіаційному транспорті;
  • від 1700 грн до 8500 грн за застосування при здійсненні розрахункових операцій РРО та/або програмних РРО, в конструкцію чи програмне забезпечення якого внесені зміни, не передбачені конструкторсько-технологічною та програмною документацією виробника;
  • від 170 грн до 850 грн за неподання до контролюючих органів звітності, пов’язаної із застосуванням РРО, розрахункових книжок та копій розрахункових документів і фіскальних звітних чеків з РРО та/або програмних РРО по дротових або бездротових каналах зв’язку, в разі обов’язковості її подання.

Законопроект також пропонує поетапно запровадити обов’язкове використання РРО для різних груп платників податків. 

Через 6 місяців з дати опублікування Закону для всіх суб’єктів господарювання, які здійснюють реалізацію:

  • ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння;
  • уживаних товарів.

З дня набуття чинності Законом до 31 грудня 2020 року. Для платників єдиного податку ІІ-IV груп, обсяг доходу яких за рік перевищує 1 млн грн та які здійснюють:

  • реалізацію товарів (надання послуг) через мережу Інтернет;
  • реалізацію ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння;
  • реалізацію уживаних товарів;
  • діяльність із забезпечення стравами та напоями;
  • діяльність туристичних агентств, туристичних операторів, надання інших послуг бронювання та пов’язану з цим діяльність;
  • діяльність готелів і подібних засобів тимчасового розміщування;
  • реалізацію деталей та приладдя для автотранспортних засобів, при продажу яких застосування РРО є обов’язковим відповідно до переліку, який затверджується Урядом.

З 01 січня 2021 року: для всіх платників єдиного податку ІІ-IV груп.

The website encountered an unexpected error. Please try again later.