Четвер, 23 Травня, 2024

Як у Черкасах з’явилися перші таксі

В наш час нереально уявити повноцінного функціонування міста чи села без таксі. Історія виникнення таксі у світі налічує не одне століття і коли якась людина хоче зробити замовлення у Черкасах чи в іншому місті, вона навряд чи замислюється над тим, який шлях довелося пройти цьому зручному виду транспорту, у витоках котрого були вози і карети. Більше на cherkasy-future.com.ua.

Перші черкаські таксі у вигляді карет

Перші таксі у Черкасах з’явилися наприкінці 18 століття. Це були карети, які перевозили пасажирів за гроші. Такий вид транспорту був недешевим, користувалися ним зазвичай заможні черкащани. Бідний люд ходив по місту пішки, а в разі крайньої потреби використовував звичайні вози, які були запряжені волами.

Саме поняття “карета” або “кінний екіпаж” мав вигляд закритого 2-х або 4-х колісного воза на ресорах, який використовувався для перевезення людей або вантажу. Запряжена карета була одним або декількома кіньми. Людина, що правила екіпажем, називалася візником або кучером. Салон карети був оснащений м’якими сидіннями, дверцята з обох боків мали невеличкі віконця, ще одне вікно знаходилося напроти пасажирського сидіння для контактування з візником. Щоб піднятися у карету, потрібно було відкинути підніжку, яка розташовувалася під дверима – цим дійством займалися візники. Зазвичай вони супроводжували людину до карети і допомагали їй вийти. У сутінках по боках карети горіли ліхтарі. Виглядала карета дуже красиво.

Візники для отримання дозволу на право їзди проходили особливий огляд карети чи возу. За цим спостерігала міська управа. Також вони повинні були пристойно виглядати. Вбиралися візники у кафтан синього або чорного кольору, на голові у них був низький циліндр з пряжкою, а на ногах високі чоботи. Кінь повинен мати здоровий вигляд, бути ситим і доглянутим. Карету замовляли здебільшого багатії для поїздок на урочисті події, для відвідування родичів, їздили цілими сім’ями до церкви, відвідували базари і ярмарки.

Який вигляд мали перші черкаські дореволюційні автотаксі і на які хитрощі вдавалися таксисти тих часів

Поступово кінні екіпажі були витіснені першими автомобілями, які дуже нагадували сучасні таксі. Перші автомобілі з’явилися у Черкасах завдяки місцевій підприємиці Вільміні Цендерович. Вона закупила за власні кошти п’ять автомобілів, і великими зусиллями їй вдалося отримати дозвіл у міської думи на перевезення пасажирів. Також вона орендувала місцеві стайні, переобладнала їх під гаражі, там проходив ремонт і обслуговування автомобілів. Ці таксі були призначені саме для перевезення пасажирів по місту Черкаси і у ближні села. Машина мала відкидний дах, пасажирське сидіння було двомісним і дуже зручним. Сам водій сидів на м’якому стільці з бильцями та міцною спинкою, біля нього розташовувалася скриня для багажу.

Вартість проїзду була не маленькою – від 1 до 2 рублів за годину в залежності від відстані і очікування. Висока ціна на поїздки не лякала місцевих багатіїв, тож користувалися вони цим видом транспорту із задоволенням.

Хитрі таксисти вже в ті часи обманювали довірливих пасажирів. Перші таксометри були оснащені лічильниками кілометражу. Хоч таксометри і були, на перший погляд примітивними, водії вже тоді навчились їх підкручувати, стягуючи з клієнта додаткові гроші. Але ж інколи відбувалося і так, що таксометри дуже часто виходили із ладу – тоді вже сам таксист міг залишитися без заробітку. А ще вони вдавалися до хитрощів – використовували вдень нічний тариф. Заможні пасажири здебільшого не слідкували за лічильником, як наслідок – переплата. Також таксисти встановлювали закордонні таксометри, які вимірювали відстань у кілометрах, а не верстах, в результаті чого клієнт знову ж платив більше. І наостанок – майже всі таксисти натякали на чайові, заможні черкащани ніколи не відмовляли їм у задоволенні.

Великим попитом таксі користувалося у дачників, які кожного літа приїздили відпочивати у Соснівку. Коли місцеві краєвиди їм набридали, вони вирушали на погулянку у Черкаси. У місті було безліч торгових лавок, де можна було купити продукти і вишуканий одяг. А ще вони полюбляли відвідувати черкаський театр. Концерти закінчувалися далеко за північ, тож таксі замовляли заздалегідь.

Так продовжувалося до початку Революції. Після революції панів не стало, буржуазні звички почали винищували. Міщанське таксі, зрозуміло, до таких належало. Та й не по кишені воно було звичайному люду. Друге діло – вози з волами, а краще, взагалі, пішки.

У 20-ті роки минулого століття в Україні панував НЕП, прекрасні часи для винахідників. Однак власники автомобілів дерли з клієнтів в три шкури. Черкаська влада постановила – у прямому розумінні слова – стати їм поперек дороги. Державні таксі були дешевшими приватних, але проіснували вони недовго – зникли як і сам НЕП.

Відродження автотаксі у Черкасах після Другої світової війни

Черкаське таксі в період Другої світової то відновлювало своє функціонування, то навпаки, зупинялося на невизначений термін. За дорученням влади одну частину машин законсервували, другу відправили на фронт. Після закінчення Великої Вітчизняної війни автомобільні перевезення у вигляді таксі поступово відродилися. Повноцінно почало свою роботу черкаське таксі на початку 50-х років минулого століття. У місті з’явився таксомоторний парк. Станом на 1970 рік таксомоторний парк міста мав у користуванні 150 машин. Це були «Москвичі», «Запорожці» і декілька «Волг». Попри помірні ціни, поїздка на таксі у радянські часи вважалася зайвою витратою коштів.

Таксомоторний парк періодично надавав інформацію містянам про те, як організована робота на автопідприємстві. З повідомлень було зрозуміло, що машину можливо було замовити у такі населенні пункти, як: Нечаївка, Вергуни, Медведівка, Мошни, Боровиця, Чапаївка, Золотоноша і Сміла. Викликати машину можна було, зателефонувавши на короткий номер 2-22-72 або просто на вулиці, піднявши руку. Але в такому випадку шанс того, що таксист Вас «підбере» був невеликим. Так відбувалося тому, що таксі були обладнані радіозв’язком з диспетчерами і машина вже мчала на певну адресу, тому не могла підібрати голосуючих. За кордоном, до речі, таксі взагалі не мають диспетчерів, вони розраховані для підбору пасажирів на вулиці і працювати за викликом не мають права.

Ціни на місцеве таксі і правила його виклику у радянські часи

У радянські часи замовники таксі дотримувались спеціальних норм і правил. Замовник повинен був зробити виклик не менш як за пів години до обумовленого часу. Якщо замовлення було у сусідні з Черкасами населенні пункти, то потрібно було подзвонити за день до подачі машини, також необхідно було сплатити за цю послугу комісійний збір у сумі 30 копійок, а якщо замовлення скасовувалося, то замовник сплачував цю суму у подвійному розмірі. Якщо таксі виїхало на виклик, то оплатити потрібно було за показниками таксометра, плюс 15 копійок коштувала подача машини, 15 – за кожний кілометр маршруту і 60 копійок – за очікування до 30 хвилин.

Здебільшого черкащани винаймали таксі в порядку живої черги на стоянках. Стоянки у Черкасах знаходилися у найважливіших ділянках міста: при залізничному вокзалі, у аеропорту, на Центральному ринку, у районі проспекту Хіміків, Річпорту, поблизу парку 50-річчя Жовтня. Машини з чорними шашечками на кузові весело моргали зеленими вогниками, приманюючи випадкових перехожих. Приплачувати пасажирам доводилося і за багаж, і за нічні подорожі, і за проїзд у сусідні села. Але були в ті часи «пільговики», які за поїздку розплачувалися відривними талонами. Такі «квитки» на таксі отримували партійні робітники тодішніх радянських часів.

Черкаські таксисти були здебільшого пристойними людьми. Любили пожартувати у дорозі, поговорити на серйозні теми, а як чудово деякі з них знали наше місто. Але ж у сфері таксі, як і в торгівлі, були свої моменти у вигляді «лівих» заробітків і хитрощів, за допомогою яких можливо було надурити як клієнта, так і державу. Втім не будемо вдаватися у деталі, адже кожна епоха має свою власну, несхожу на попередні історію.

Роль таксі важко переоцінити як зараз, так і сто років тому. Швидкість, як наслідок – економія часу, доступність і безпека – основі критерії, яких дотримуються служби таксі, тому цим видом транспорту користуються мільйони людей по всьому світу. Таксі – це невід’ємна частина життя кожної людини.

Latest Posts

.,.,.,.,.,.,.,. Copyright © Partial use of materials is allowed in the presence of a hyperlink to us.