Субота, 20 Серпня, 2022

Історія головної церкви Черкащини

Споконвіку роль релігії у житті черкащан була доволі вагомою. У рамках Черкаської області, а особливо — міста Черкаси, завжди існували потужні церковні осередки. На нашій землі така тенденція була розпочала ще у 988 році, коли Володимир Великий освятив усю Київську Русь. З того часу пройшло вже більше тисячі років, а позиції церкви (як в Україні, так і в Черкасах) все ще залишаються непохитними.

Більшість черкащан є православними християнами і тому Черкаську область можна сміливо називати одвічним осередком православ’я в Україні, а м. Черкаси – його серцем. Очевидно, всім цим вірянам необхідно мати місце, де можна було б проводити свої священні ритуали. Таким місцем, очевидно, є православні церкви в Україні. 

Сьогодні на сайті cherkasy-future, поговоримо про головний осередок православ’я на теренах Черкащини, а саме про історію Свято-Михайлівського кафедрального собору. 

Загальна інформація про Свято-Михайлівський кафедральний собор

Cвято-Михайлівський кафедральний собор – головний кафедральний собор у місті Черкаси. Підпорядковується Українській Православній Церкві Московського патріархату. Із особливостей собору можна виокремити те, що він є найбільшим православним храмом на території усієї України. 

Свято-Михайлівський почали будувати в 1994 році, а завершено будівництво було лише в 2002 році. Собор було зведено на території Першотравневого парку (наразі парк носить назву “Соборний”, що є наслідком побудови вищезгаданого храму). Виконаний у візантійському стилі, переважно з цегли. Архітектором собору виступив Митрополит Черкаський і Канівський владика Софроній, він же керував процесом возведення кафедрального. 

Особливістю собору є те, що він має 4 приділи: 

  • – центральний на честь архістратига Михаїла та всіх Небесних Сил Безплотних, 
  • – правий на честь пророка Іллі, 
  • – лівий на честь святого Миколая, 
  • – нижній на честь Успіння Пресвятої Богородиці.

Якщо говорити про фізичні параметри об’єкту, то вони дійсно вражають: у висоту собор складає цілих 74 метри, у довжину – 58 метрів, а в ширину – 54 метри. За своїми габаритами Свято-Михайлівський є четвертим у світі православним храмом. Такі колосальні розміри дозволяють собору вміщувати до 12.5 тисяч людей. 

Що було до Свято-Михайлівського собору?

Століття тому на території парку, де розташовується Свято-Михайлівський кафедральний собор, було найбільше в Черкасах кладовище, яке було зруйновано із приходом до влади більшовиків. На місці цвинтаря утворили парк, що був присвячений героям Радянського Союзу, що загибли під час Другої світової війни. Однак більш детально про парк-кладовище ми поговоримо в наступних блоках – зараз нас цікавлять виключно ті будівлі та споруди, що розташовувались на місці Свято-Михайлівського собору задовго до його побудови. 

На місці стародавнього кладовища розташовувалось дві церкви. Зараз поговоримо про них.

Перша – Свято-Георгіївська церква, яка за походженням була військовою. Річ у тім, що храм було побудовано в роки Першої світової війни на території цвинтаря, де, як правило, ховали загиблих у боях. Грошей на возведення церкви тоді ще Російська імперія не виділяла, саме тому храм було побудовано виключно за кошти черкащан. По завершенню Першої світової у країні міцно вкоренилася радянська влада, що, вочевидь, негативно впливало на долю храму. У 1933 році Свято-Георгіївська церква була назавжди закрита, а згодом – пограбована.

Другою церквою на території цвинтаря була Свято-Успенська церква, яка знаходилася саме на місці сучасного Свято-Михайлівського собору. Як і Свято-Георгіївська, із встановленням СРСР Свято-Успенська церква почала занепадати. Священиків церкви було розстріляно і там же поховано, у зв’язку з чим місцева міліція перестала пускати вірян на територію кладовища. 

Історія створення та розвитку Свято-Михайлівського собору

Повертаємося до Свято-Михайлівського собору. Після відновлення в 1992 році Черкаської єпархії Московського патріархату почалися обговорення щодо возведення в місті Черкаси власного кафедрального собору. Як ви вже знаєте, возведення собору тривало 8 років, 6 із яких будівельники займалися основним приміщенням, а ще 2 – оздобленням внутрішньої та зовнішньої сторін собору. 

На будівництво собору було витрачено немало коштів. На початку 90-х років місцева влада (та й загалом Україна) не володіла достатньо широкими бюджетами, аби дозволити собі будівництво масштабних проєктів. Як потім зізнавалися місцеві черкаські політики, у лихі 90-ті за територією парку було абсолютно нікому слідкувати. Тоді про намір орендувати Першотравневий та збудувати на його території кафедральний собор заявили представники УПЦ МС – місце влада погодилася. Кошти на зведення Свято-Михайлівського виділяли як місцеві меценати, так і звичайні черкаські віряни. Спільними зусиллями будівництво храму було завершено.  

Урочисте відкриття Свято-Михайлівського кафедрального собору відбулося 9 серпня 2002 року. Тоді храм було освячено, а це означало, що тепер собор відкритий і для простих вірян. Дата, в яку Свято-Михайлівський було відкрито, є вкрай важливою для всіх віруючих черкащан: саме 09.08.2002 року відмічалися 10 річниця відновлення Черкаської єпархії та 10-річчя архієрейської хіротонії ідейного сподвижника храму владики Софронія. Так у Черкасах з’явився власний православний кафедральний собор. 

Історія парку, на території якого знаходиться Свято-Михайлівський собор

Протягом 19 та на початку 20 сторіччя на місці парку функціонувало найбільше кладовище в місті Черкаси. Внаслідок лютневої революції 1917 року, результатом якої стали крах Російської імперії та встановлення на теренах сучасної України режиму СРСР, цвинтар почав помітно занепадати. На хвилі розбудови комуністичної держави, де будь-яка пропаганда релігії заборонялася, кількість містян, що відвідують цвинтар стабільно зменшувалась. 

Як наслідок, на кладовище було безлюдним, чим охоче користувалися безпритульні, п’яниці та інші маргінальні особи. Вони зайняли всю територію цвинтаря, утворивши таке собі гетто, де рівень злочинності був чи не найвищим у місті. Тимчасові жителі кладовища відкривали могили в пошуках дорогоцінностей, руйнували сквери та грабували пересічних черкащан. Із таким становищем справ радянській владі треба було якось боротись. 

Саме так у другій половині 1940-х років виникла ідея побудови на місці занедбаного кладовища Парку культури і відпочинку ім. Першого травня. Роботи почались невідкладно і першою справою, за яку взялися будівельники – руйнація церков на території кладовища. Після цього довелося повністю знищити цвинтар: могили, хрести, пам’ятники і таке інше було зрівняно із землею. Завершили побудову Першотравневого парку в 1954 році, який проіснував до здобуття Україною незалежності. На початку 90-х почали будувати самі розумієте який собор, а парку дали відповідну назву – Соборний. 

Ось такою була історія найбільшої та найвпливовішої церкви міста Черкаси – Свято-Михайлівського кафедрального собору. Маємо надію, стаття виявилася для вас пізнавальною і ви розкажете про неї своїм знайомим. Дякуємо за увагу!

Latest Posts

.