У Черкасах розташована велика кількість архітектурних шедеврів. Колишній готель «Слов’янський», який у народі називають «блакитний палац», має дуже цікаву історію та вважається символом міста. Детальніше про нього поговоримо на cherkasy-future.com.
Дивовижна архітектура
Звели будівлю наприкінці ХІХ століття — на початку XX століття. Проєктуванням займався архітектор Владислав Городецький. Хоча достеменно не відомий ані рік, у якому було створено цей шедевр, ані те, чи справді Городецький його автор. У довіднику за 1909 рік зберігся номер телефону готелю, тож, імовірно, це і була дата його зведення.
Будинок складається з двох поверхів, побудований у неоготичному та романтичному стилях. Його називають палацом через химерні арки, вежі, балкони, які зачаровують своєю красою. На фасадах будівлі дуже гарний декор. Колони, пілястри стін переходять у дивовижні мінарети, вікна виконані вузькими прорізами, прямокутними на першому та арковими на другому поверсі. Увагу до себе привертають ідеально оздоблені фронтони над запасним входом. Дивують також виносні балкони з ажурним обрамленням. Центральний вхід закінчується спрямованою в небо вежею, яку немов намисто навколо обрамляють маленькі. Так само чудово виконаний і внутрішній інтер’єр.
Кілька разів у будинку проводилася реконструкція, тому багато оригінального не збереглося. Але, попри це будівля має другу категорію серед архітектурних пам’яток і перебуває на державному обліку.
Від краху до розвитку
Подейкують, що цей будинок звели для черкаського підприємця Скорини, але краєзнавець Василь Страшевич у своїй книзі стверджує, що будинок замовив Щербина. Адріан Микитович — черкаський інженер, член міської думи, грабар, шанована в місті людина, мабуть, і справді був замовником будівництва палацу. А Скорина орендував другий поверх для відкриття готелю «Слов’янський», де номери оздобили у віденському аристократичному стилі. Відвідувачами закладу були відомі люди. На першому поверсі будівлі відкрили магазин годинників І. Зейгера і кондитерську «Константинополь». Варто зазначити, що вона була улюбленим місцем відпочинку містян. Кожні вихідні в кондитерській збиралися сім’ї з дітьми й насолоджувалися різними солодощами.
Після більшовицького перевороту список постояльців будинку змінився. Взимку 1919 року тут розмістили свій штаб більшовики. У 1920-1970 роках в будівлі знову відкрили готель під назвою «Дніпро». У ній також знаходилося кілька державних установ, нотаріальна контора і кафе. У цей період розробили проєкт перебудови приміщень під ляльковий театр, але через брак грошей ця ідея залишилася невтіленою.
Поступово будинок перейшов у новий час. У 1990-х роках він занепав. Потрібна була капітальна реконструкція, але грошей на її проведення не було. Незабаром палац викупив «Укрсоцбанк» і в 1996 році провів його реконструкцію. На жаль, після неї початкове внутрішнє планування не збереглося. Лише тільки в залі на першому поверсі зберігся декор карнизів, розетки, а також ліпні лиштви дверних прорізів і капітелі колон, прикрашені листям лотоса й аканта. А ще металеві сходи, які ведуть на другий поверх і терасу, прикрашену ажурним рослинним візерунком.
У 2018 році палац знову викупили. Нові власники почали займатися його відновленням. У планах було повернути будівлю до її початкового вигляду. Крім цього, вона набула аварійного стану. Фундамент і фасад вкрилися тріщинами, а колони та дах потребували ремонту. Під час реставрації відновили жовтий колір, адже будівлю звели з жовтої цегли. Металеві елементи даху та поручнів також відремонтували: зняли з них стару фарбу та покрили цинком. Усі деталі оформили в темно-синій колір. Огорожу виготовили з чавуну за старовинною технологією.
Легенда, пов’язана з готелем
Якось до готелю приїхав співак Шаляпін і почав активно готуватися до виступу в Черкасах. На одній із репетицій до нього підбіг кіт і почав мелодійно муркотати. Шаляпін похвалив пухнастого за гарний баритон і пригостив рибою. Після довгого виступу Шаляпіну раптово стало зле і почав стрімко падати голос. Господар готелю в паніці почав шукати ліки. Кіт плутався під ногами чоловіка, і заважав рятувати великий голос країни, він відкинув його ногою. Співак, побачивши це, пожалів тварину, взяв її на руки й заніс у свій номер. Згодом так і не дочекавшись ліків, Шаляпін випив коньяк із сирим яйцем і ліг спати. Прокинувшись, біль як рукою зняло і голос повернувся. Від високого баса артиста дзвеніли навіть шибки й графини. Здивований Шаляпін не міг зрозуміти, як за одну ніч його голос став таким сильним. Збираючись у далеку дорогу, він подякував господареві готелю за хорошого кота. Відтоді пухнастик став улюбленцем гостей готелю, і кожен, хто хотів виступати на великій сцені, гладив сірого за вушком, адже голос після нього ставав дуже потужним.
Попри те, що в палацу змінилися власники, він продовжує радувати черкасців своєю красою і дуже часто його зображують на магнітах та іншій сувенірній продукції.
