Понеділок, 15 Квітня, 2024

Архітектура, яка занепадає: історія покинутої пам’ятки міста

Всередині Черкас залишилось не так вже й багато пам’яток архітектури, яким понад сто років. Будівлі, що могли б розповісти про життя та побут черкасців, руйнуються через відсутність заходів їхнього збереження. Однією з таких є рибний ряд, «загублений» серед житлових п’ятиповерхівок. Більше на cherkasy-future.com.ua.

Історія архітектурної перлини у центрі Черкас

Залишки торговельного комплексу, де реалізовували рибу, досі можна побачити в одному з дворів житлових будинків. Звели будівлю 1909 року в центрі міста, який у ті часи слугував таким собі торговельним майданчиком. Квартал, в якому знаходиться об’єкт, сто років тому називався Новим Базаром. Водночас з рибним рядом був і м’ясний. Тут і ярмаркували, і до храму навідувались, якого, до речі, вже немає.

Взимку торгувати рибою було простіше. Разом з уловом носили з Дніпра лід – кололи його й брилами доставляли до павільйону. Також шматки льоду спускали до погребів, там вони зберігалися до літа. Таким чином, охолоджувати й заморожувати продукти вдавалося цілий рік. Окрім глибоких погребів до комплексу входили й кімнати для персоналу, господарських речей та інвентарю.

Цікаво, що до цегляного рибного ряду тут були звичайні хати та дерев’яні павільйони, які радянська влада зруйнувала, аби осучаснити центральну частину міста й зробити її модерновою. Для розробки плану архітектурної споруди запросили, звісно ж, Городецького. Саме цей архітектор доклав руку до майже всіх пам’яток, які збереглися до цього часу. Проте є науковці, які відкидають причетність цього архітектора до будівництва торгових рядів у модерновому стилі. Аргументують це відсутністю документів, де б це стверджувалося.

Коли німецькі війська вели битву за Черкаси, будівля не аби як постраждала. Досі можна знайти сліди від снарядів та куль на стіні рибного ряду. Історики вважають, що цей торговельний комплекс став центром, навколо якого розбудовували Черкаси. Це історична відповідь на те, яким було місто до війни й перебудови.

Вже у 50-х роках минулого століття почали перебудовувати місто. Торгівельну площу з будівлями знесли. Її функцію перебрав на себе сучасний Центральний ринок. А від колишнього базару залишився лише рибний ряд, де зберігався товар. Індустріалізація зробила свою справу – район почали забудовувати, навколо будівлі з’явилися п’ятиповерхівки, які заховали за собою окрасу центру міста. Тому не кожен знає, що приховують за собою старенькі «хрущівки» по вулиці Дашкевича.

Хто власник пам’ятки та чому її не реставрують

Залишки рибного ряду – власність черкаського університету, один з корпусів якого знаходиться по сусідству. Офіційно цей об’єкт не має статусу архітектурної пам’ятки. У 1994 році такий статус рекомендували надати, проте постала проблема з документацією на цю будівлю. У 2019-му місцевий забудовник пропонував реконструювати рибний ряд, і навіть надав свої пропозиції. Все це відбулося в рамках конкурсу, організованого Національною спілкою архітекторів України. Проте ідеї щодо відновлення пам’ятки «загубилися» в чиновницьких кабінетах.

Досі нереставроване приміщення використовують під господарські потреби черкаський університет. І це також негативно впливає на стан історичної будівлі. Хоча за задумом організаторів того ж конкурсу, в приміщенні мала розміститися лабораторія та студентський клуб, де могли б проводити час молодь університету. Реконструкція мала б запустити процес архітектурного відродження всього кварталу.

Однією з причин, чому пам’ятку не доводять до ладу, це питання фінансів, вважають історики.  Одного боку тих, які треба вкласти, щоб відновити стіну рибного ряду. З іншого – гроші, які можна заробити, забудувавши шматок землі в центрі міста комерційною спорудою.

Туристична родзинка чи валіза без ручки

Хоч залишки рибного ряду й входять до екскурсій містом, об’єкт потрібно відновити, щоб зберегти частинку старих Черкас. У цьому впевнені не лише краєзнавці, а й небайдужі. Так, у 2021 році у Черкаській міській раді була розглянута петиція про реставрацію пам’ятки. Звернення громадян перенаправили до обласної адміністрації, як компетентнішого органу. Та чи дійшла справа до розгляду документа, невідомо.

Поки що стіна рибного ряду хоч і готова розповісти про минуле міста, проте знаходиться у занедбаному стані. Погодні умови та збитошники поступово руйнують та псують історичну будівлю. Тиснена назва на стіні зіпсована написами. Цегла від сирості сиплеться. Одного дня місто може втратити цінний об’єкт, який доводить, що саме тут знаходився базар, від чого площа мала назву Базарна.

З іншого боку, затягування питання реставрації аварійної будівлі робить її непридатною з усіх точок зору. Використовують її як склад та аби як намагаються доглядати, бо будівля не розвалилася остаточно. Словом, роблять все, щоб витиснути із неї хоч якусь користь, не вкладаючи ресурсів. Одним з аргументів, чому рибний ряд не можна розглядати, як валізу без ручки, це можливість довести вік міста.

Latest Posts

.,.,.,.,. Copyright © Partial use of materials is allowed in the presence of a hyperlink to us.