Черкаси — мальовниче місто, в якому розташована велика кількість архітектурних пам’яток, садів, парків. На жаль, мало хто знає насичену і дуже цікаву історію міста, детальніше про неї поговоримо на cherkasy-future.com.
У семи буквах безліч таємниць

Можливо, ви ставили собі питання, яким чином виникла назва нашого міста. Якщо знати походження назви, то можна зрозуміти безліч деталей історії та фактів із життя інших народів. Існує кілька версій походження назви міста.
Перша — найпростіша і найдавніша з’явилася завдяки українським і російським історикам. Вони стверджують, що виникнення українських Черкасів пов’язане з адигейськими народами, але про це немає жодних згадок в історичних джерелах. Крім цього стародавні черкеси, на яких найімовірніше посилаються історики, відокремилися як самостійна громада значно пізніше, ніж виникло місто. Друга версія дуже незвичайна. У ній стверджується, що Черкаси були засновані в період монгольської навали.
Загадка походження міста
Не тільки назва міста, а і його поява — справжня таємниця історії. Згідно з відомим літописом «Повість минулих літ» відомо, що на території Черкас на березі Дніпра жило плем’я «чернь яси». Воно завжди підтримувало київських князів у боротьбі проти загарбників — печенігів і половців.
Російський історик Іван Болтін стверджував, що Черкаси заснували в 1284 році. На його думку, перші жителі були вихідцями зі слобід, якими володів баскак Ахмат, підданий хана Золотої орди. Користуючись владою, Ахмат заступався за злодіїв, які грабували населення. Незабаром у народу увірвався терпець. Після чого князь Олег звернувся зі скаргою до самого хана Золотої орди, і той відправив армію монголів, щоб покарати Ахмата. Таким чином, слободи знищили, а звільнені мешканці розселилися навколо Дніпра.
Є документ, який підтверджує, що вже в XIII столітті Черкаси існували. У Гуситському літописі сказано, що в 1303 році литовський князь Гедимін завоював Київ, Канів і Черкаси. Офіційним роком заснування нашого міста вважають 1286-й.
Бойове місто

Не лише столиця здавна є культурним, політичним і військовим центром. Черкаси також не є виключенням. Щойно перші черкасці оселилися в новому місті, вони одразу ж постали перед труднощами. У середні віки до укріпленого поселення на дніпровських кручах сходилися всі, хто потребував притулку. Уже в XV столітті біля Канева та Черкас виникли перші в нашій країні козацькі селища, а незабаром Черкаси стали столицею гетьмана.
Наше місто має вигідне розташування на березі Дніпра, саме це завжди сприяло розвитку торгівлі та його економічному зростанню. Дніпровськими водами ходили торгові човни, а щедра природа Черкащини давала місцевим жителям великі врожаї та гарні місця для риболовлі й полювання.
У 1536 році населення Черкас і Канева повстало проти литовської влади. Небувалу славу місто здобуло під час Національно-визвольної війни Богдана Хмельницького. Саме тоді Черкаси стали центром опору, полковим містом Максима Кривоноса. У XVIII столітті Черкаси долучилися до чергового повстання, яке отримало назву «Коліївщина».
Два великі замки
Подумали черкасці й про захист від ворога. У середньовіччі в місті звели дерев’яний замок. У наш час, на жаль, фортеці не залишилося. Він стояв на місці Будинку природи, біля Мисливського узвозу. Замок мав овальну форму. Його звели з колод, тому зовні він чимось був схожий на кам’яний. Чотири вежі височіли над його стінами. У центрі стояв будинок міського старости, церква та стайні.
Крім основного замку в центрі міста згодом звели ще один. Нині на його місці знаходиться пагорб Слави. Будівництво замку тривало три роки, і не дивно, адже його розміри в півтора раза перевищували розміри старого замку. Варто зазначити, що в давнину Черкаси були огороджені дубовим частоколом. Володіння міщан розташовувалися всередині острогу, а в його стінах були бійниці, через які можна було легко стріляти з гармат по ворогу. Коли нападники намагалися прорватися в місто, жителі ховалися в замках.
Цікаво, що в давнину місто було в 10 разів більшим за площею, ніж зараз. Тільки уявіть, справжній мегаполіс! Воно простягалося вниз за течією Дніпра й охоплювало гирла всіх південних приток Дніпра.
Таємниці прямокутних кварталів
У XVII столітті поруч із замком була центральна площа, де постійно відбувалися ярмарки. Вулиці вільно проходили між дворами, огороджені парканами. Усі двори мали довільну форму та розмір. Забудова була одноповерховою, а над нею височіли три дерев’яні церкви. Кам’яних споруд у місті майже не зводили, бо це була недешева справа.
У 1797 році Черкаси стали повітовим містом Київської губернії. Це спонукало адміністрацію розглянути й затвердити нову програму забудови. Таким чином, у 1815 році архітектор Вільям Гесте склав план міста. У ньому він запропонував зробити прямокутні квартали, уздовж довгого боку яких, розмістити по 5 будинків, а уздовж короткого — по 3. Головною вулицею певний час був Хрещатик, але згодом це звання отримала вулиця Шевченка.
Будинки в стилі модерн

На початку XX століття типовий будинок у місті мав такий вигляд: дерев’яні стіни, солом’яний або бляшаний дах і облицьований цеглою фасад. Важливо зазначити, що заможні містяни цеглу завжди оздоблювали рельєфними деталями та барвистими орнаментами, таким чином, проявляючи свій статус. Найчастіше вони зводили будинки в центрі, там же розміщували й адміністративні будівлі, банки, контори. Незабаром місто охопила мода на модерн. Цей новий стиль увібрав досягнення всіх минулих напрямків, тому в архітектурі старих Черкас можна зустріти: античні колонади, арабські візерунки та простоту форм епохи класицизму. Підтвердженням цьому є будинок Майбороди, який замовив його проєктування в Філоферо. Втілення проєкту розпочалося в 1906 році. Будинок має 3 просторі кімнати та 7 маленьких, а також окрему споруду на подвір’ї, призначену для утримання коней. Вона виконана в стилі класицизму. Фасад обрамлений колонами та пілястрами, вікна — прямокутні, широкі. Тепер у цьому будинку розташована міська санепідемстанція.
Будинок Щербини також є окрасою вулиці Хрещатик і зразком архітектури. Не дарма він тепер служить Палацом одруження. Його будівництво тривало 4 роки, але результат приголомшив усіх. Двоповерховий цегляний будинок був виконаний у стилі неоренесансу. Його фасади прикрашені рельєфними елементами. В інтер’єрі збереглися 3 приміщення з початковим ліпним декором.
Розвиток промисловості в місті

У другій половині XIX століття в Черкасах почала активно розвиватися промисловість. З’явилася перша цукроварня, рафінадний і цегельний заводи, тютюнова фабрика. Майже всі споруди розміщувалися дуже близько до річки Дніпро. Це було пов’язано з тим, що вона була головною транспортною артерією, якою перевозили сировину, готову продукцію, що сприяло розвитку торгівлі. Щорічно в місті проходило цілих 7 ярмарків. У 1885 році в Черкасах працювало 15 фабрик і заводів. У 1912 році через Дніпро звели залізничний міст, який став важливою ланкою в магістралі «Одеса-Бахмач».
Разом із промисловими об’єктами активно розвивалася і культурна інфраструктура. У 1940 році в місті вже працював драматичний театр, цирк, 2 кінотеатри, 39 бібліотек і багато клубів. У 1954 році Черкаси стали центром наймолодшої в Україні області.