Черкащина – місце, де народжуються видатні науковці, митці та інші діячі, що карбують історію як України, так і нашого рідного краю. Очевидно, такі діячі мають залишати після себе певну спадщину, що буде вважатися здобутком усього людства.
Так, XX сторіччя подарувало нам низку відкриттів (наприклад, мирний атом, електронні гроші, перший літак, гелікоптер і так далі), якими люди по всьому світу користуються й нині. Це століття можна назвати добою відкриттів і на теренах нашого краю.
У цій статті на сайті cherkasy-future поговоримо про братів-черкащан, що сконструювали перший у країні літак та зуміли підняти його в повітря.
Хто ж такі ці Касяненки?
Можливо хтось з вас уже чув про братів Касяненків, але чи знали ви, що насправді їх було не троє, а четверо? Імена, що були відбиті в історичній пам’яті: Адрій – старший, Іван та Євген. Забутий брат – Григорій, проте дарма забутий, адже він також жити не міг без авіасправи!
Кожен з цих братів, від хлопчика, що тільки і мріє про небо, виріс а справжнього майстра своєї галузі.
Зараз і досі ведуться спори звідки ж родом чоловіки, проте безліч доказів вказує на Київщину, містечко Іванків. Але точно можемо сказати, що їх приніс лелека, перед цим поділившись секретами польотів. Місце походження авіаконструкторів нам відоме завдяки пам’яті народу, що живе в тих краях.
Тим не менш життя привело хлопців до Черкащини. Там вони і провели шкільне життя.
Студентське ж життя вони зустріли на Київщині, куди почергово подались на навчання в КПІ. Григорій трошки змінив вектор і вступив в Університет святого Володимира.
Як хоббі братів переплелось зі справою всього життя
Чому ж молоді ентузіасти так стихійно подались до стін політехнічного інституту (КПІ). Насправді це не дарма, адже окрім професій, які вони почали здобувати, брати скористались ще однією перевагою цього навчального закладу – новостворена Повітроплавальна секція, що відокремилась з уже існуючого механічного гуртка. Втім повністю відокремитись їй вдалось аж в 1908 році, а там в свою чергу почали організовуватись ще чотири направлення: гелікоптери, орнітоптери, двигуни та аероплани. Двоє з братів Касяненків (а саме Андрій та Євген) мали такий великий вплив на секцію, що згодом стали їхніми головами. З кінця першого десятиріччя 20 століття гурток набрав небачених оборотів: зміг зібрати повно ентузіастів та фахівців в сфері польотів, а також, збудувати власний аеродром на околицях Києва; Також важливим є те, що гурток вийшов далеко за межі університету і, навіть, міста, лекції з якого читали і наші герої оповіді.
Проте всі ми розуміємо, що балаканина і теоретичні знання це не так цікаво і мотивуюче як справжнє бажання конструювати і реалізовувати свої проєкти в життя. Тому всією родиною Касяненки взялися конструювати. Вони не змішалися з натовпом та будували літаки за власними індивідуальними ідеями, які на їхню думку даватимуть літакам більше гарних літальних характеристик.
Як брати Касяненки побудували перший в Україні літак
Брати Касяненки давно розробляли схеми та креслення, підбирали необхідні матеріали, аби реалізувати давню мрію всього людства – відчути себе птахами, піднявшись у небо. Роботи над першим прототипом літака було завершено в серпні 1910 року. Тоді ж апарат був вперше піднятий у повітря, що дає змогу називати братів винахідниками першого в Україні літака. Однак із маленьким поточненням.
Якщо детально вивчати хронологію появи прототипів літаків на теренах України, то варіант від Касяненків був третім, однак проєктованим незалежно від двох попередніх. Наприклад, перший літак на території усієї Російської імперії – Кудашев-1 – був створений професором Київського політехнічного інституту Олександром Кудашевим за 3 місяці до польоту Касяненків. Так як на момент серпня 1910 р. брати Касяненки про літак Кудашева не знали і діяли автономно, вони також заслуговують на статус винахідників.
Повертаючись до основної теми статті, поговоримо про процес побудовати першого літака Касяненків. Так як у ті далекі роки подібни начинання ніким не спонсувалися, братам бракувало фінансового ресурсу. Тут на допомогу прийшов власний батько, який, хоч на початку й ставився скептично до захоплення хлопців, однак тепер, запевнившись у тому, що це може стати справою всього життя для його синів, охоче вклався в цей проєкт.
Літак брати почали будувати влітку під час свого відпочинку в нашому рідному місті – Черкасах. За кресленням літак можна було охарактеризувати як біплан. Матеріали, що використовувалися при побудові літака: дерево, бамбук та полотно – і все! Ніяких вам хитрих приладів або тонн заліза. Звичайно, окрім двигуна під назвою «Анзані», що був позичений у французів – він розміщувався за кріслом пілота. Також у “салоні” цього літального апарату були наявні два рулі: перший відповідав за висоту, другий – за направлення літака. Загалом конструкція була нехитра, однак на той момент вона була справжнім науковим проривом.
Перший політ першого літака братів Касяненків
Коли всі креслення збігалися з параметрами літака, який вдалося зібрати братам, настав час найцікавішої частини роботи – випробування в повітрі. Старт випробувань був назначений на останній день літа – на 31 серпня. Так як жоден із братів не мав освіту льотчиків (що не дивно), за кермом літака доводилося імпровізувати. Однак перед цим було необхідно з’ясувати хто ж братів отримає можливість сісти за руль літака першим. Очевидно, ніхто не бажав поступатися і тому було прийнято рішення провести жеребкування. Яким чином воно відбувалося нам невідомо, проте тоді виграв саме Євген.
Перший політ можна сміливо охарактеризувати як успішний. Після доволі короткого пробігу Євгенові таки вдалося відірвати літальний апарат від земної поверхні. У такому положенні літак разом із керманичем протримався в повітрі ні більше ні менше 4 секунди. Тоді вдалося досягти висоти в цілих 3 метри, а в довжину літак зумів пролетіти декілька десятків метрів – швидкість вражала.
Після такого успіху Євген вирішив продовжувати спроби, однак у певний момент зазнав невдачі. Річ у тім, що, як ми вже згадували, Євген не мав достатнього досвіду в управлінні літаками. Це призвело до того, що під час одного з польотів, Євген нахилив літальний апарат занадто сильно – настільки, що він міг от-от перевернутися. Довелося виконувати аварійну посадку, що пройшла доволі жорстко. Внаслідок аварії Євген зламав ногу, а літак був серйозно пошкоджений. Незважаючи на це, брати були задоволені виконаною роботою, адже їхня головна мета – здійнятися в повітря – нарешті була досягнута.
Інші спроби братів
Так як попередній екземпляр, по суті, розбився і не був придатний ні до польотів, ні до ремонту, брати вирішили створити новий варіант власного літака. Він отримав назву «Касяненко-1біс» і був протестований у наших Черкасах у далекому 1911 році. На превеликий жаль братів, цей варіант літака не мав якихось суттєвих переваг над своїм прототипом і саме тому Касяненки вирішили розробити ще один варіант аероплана.
“Касяненко-3” був живим втіленням провідних конструкторських ідей в області літакобудування. Головною відмінністю 3 версії літака була можливість зміни траєкторії польоту без суттєвих перекошувань – раніше про таке навіть і не задумувалися.
Так брати Касяненки вписалися в історію не тільки Черкас, а й усього світу!
