Перша пристань і річковий вокзал з’явилися в Черкасах у 1846 році. Однак протягом кількох років до цього містом ходили пароплави поміщика Пулавського і генерала Мальцева, а також торгові судна, козацькі чайки та рибальські човни. Важливо зазначити, що подорожі були дуже складними, бо річка постійно змінювала свій фарватер, пише cherkasy-future.
Утворення акціонерних товариств
У 1858 році створили перше акціонерне товариство на Дніпрі, яке керувало вантажно-пасажирськими перевезеннями. Невдовзі воно впорядкувало рух Дніпром. Таким чином, до Черкас причалювали не тільки місцеві судна, а й закордонні пароплави.
У 1888 році Давид Марголін заснував друге товариство пароплавства Дніпром. Важливо зазначити, що цей дозвіл на відкриття товариства колишньому агенту ледве дали, оскільки точилася конкурентна боротьба. У його розпорядження входили 6 пароплавів, що курсували з Києва до Кременчука, Катеринослава. Саме тоді на карту нанесли Черкаси як важливий транспортний вузол, адже в місті вже було 5 причалів, які обслуговували 850 суден на рік. Крім того, невдовзі місто стало важливим пунктом базування флоту, пасажиропотік якого сягав 2 мільйонів на рік.
Будівництво Черкаського порту
У міжвоєнний період радянська влада розпочала втілення в життя важливих проєктів, одним із них стало зведення Дніпро ГЕС, що в 1932 році із затопленням порогів, які заважали судноплавству, знівелювало таке поняття, як верхня і нижня ділянка Дніпра. Після цього значення річкових портів значно зросло.
У 1939-1945 роках, коли тривали бойові дії Другої світової війни, Черкаси перетворилися на один з осередків жорстокого протистояння союзників. Усі причали міста було знищено, а портову територію вкрито траншеями та бліндажами. Куди гірше, інфраструктуру повністю зруйнували, а судна — затопили. Коли місто звільнили від німецьких загарбників, з дна підняли та відремонтували 14 кораблів різного тоннажу.
У 1959 році відбувся запуск Кременчуцької ГЕС, і утворилося велике водосховище (було затоплено 25 сіл і проведено екстрену евакуацію населення), що перетнуло область із півночі на південь. Це і стало підставою для будівництва в Черкасах і Адамівці нових річкових портів із бетонними набережними, водозахисними дамбами, хвилерізами. Також провели намив дамб, щоб захистити родючі землі в Золотоніському та Чорнобаївському районах.
Газета «Черкаська правда» писала, що Ленінградська проєктна організація «Діпрорічтранс» почала розробку робочих креслень будівель і споруд вантажної та пасажирської дільниць Черкаського річкового порту. Цього року проєкт передадуть будівельникам, які почнуть зведення кількох об’єктів. Окрім будівництва приміщення управління порту, ремонтно-механічних майстерень, магазину, складу та інших будівель, вони розпочнуть забивати палі для залізобетонної набережної, загальна протяжність якої становитиме понад 300 погонних метрів, та спорудження вокзалу. На дамбах, при вході в акваторію порту, спорудять маяки. Таким чином, вокзальна площа буде одним цілим із будівлею вокзалу. Вона замкне нову магістраль. Озеленена ділянка стане гарним місцем для відпочинку цивільного населення.
Відкриття порту
У травні 1961 року новий порт урочисто було введено в експлуатацію, а в липні — вантажний, саме тоді на якір стали баржі з вантажами. Порт зв’язав Канів, Черкаси та Чорнобиль із Києвом. Важливо зазначити, що в 1980-х роках Черкаський річковий порт вважався одним із найбільших Дніпровського басейну. Часто його називали «водними воротами Черкащини».
Уже в 1986 році до вантажопотоку обласного річкового порту додалися й міжнародні перевезення. Це сталося після того, як черкаський карбамід почали експортувати водним шляхом до Індії, ліс — до Туреччини, торф — до Франції.
Правління радянської влади завдало величезної шкоди не тільки економічному сектору міста, а й порту. За два десятиліття він занепав і лише у 2011 році, присвяченому ЄВРО-2012, його відновили в колишньому вигляді. Завдяки цьому пристань знову служить для розваги місцевої публіки. Теплоходи ходять довколишніми містами, а вантажні причали використовують комерційні структури, поповнюючи податковими зборами свій бюджет. Причому вихід міжнародних партнерів на український ринок річкових перевезень обіцяє повернення порту колишньої слави одного з найбільших у країні.
Неперевершена архітектура
Черкаський порт розташований за 208 кілометрів нижче від столиці за течією Дніпра. Він становить собою величезний комплекс витягнутих на півтора кілометра вздовж течії річки й відгороджених хвилерізом споруд. Його північну частину використовують для пасажирських перевезень, а південну, залізничні під’їзні шляхи, затон і цілу низку господарсько-складських будівель і споруд у промислових цілях.
Окремої уваги заслуговує будівля річкового вокзалу, яка нетиповою для початку 1960-х років. Вона двоповерхова, створена у стилі неокласики з колонним двоярусним портиком, який утворює відкриті галереї. З торців до будівлі примикають двопрогінні сходові марші. Вінчає прекрасну споруду профільований карниз великого виносу і круглий оглядовий майданчик.
